«за все потрібно платити».

За останні роки в Україні сталося декілька раптових і безглуздих смертей дітей у школах на уроках фізкультури. Чернівецькій, Запорізькій, Волинській, Львівській областях і навіть сусідній Росії. Що ж стало причиною цих трагедій?

«За все потрібно платити».

Леонід Володимирович ШВИГАР, кандидат медичних наук, доцент кафедри педіатрії та медичної генетики БДМУ, дитячий кардіоревматолог має на це власну точку зору і бачення того, як уникнути подібних трагедій.

За останніх 5-6 років почастішали випадки смертей дітей у школах. У зв’язку з цим проведено масу обстежень і дізнань, сформовано багато комісій і видано не менше рекомендацій, але смерть продовжує відвідувати школи. Тільки в нашій країні померло більше двох десятків учнів. Це горе відвідало і сім’ї мешканців Буковини. Першою була школярка з Новоселиці, другим учень з Герцаєвського р-ну. Версії причин цих випадків різні, заходи, як на мій погляд, приймалися однобокі: впроваджено пробу Руф’є, формування груп здоров’я на уроках фізкультури, звільнення від фізкультури. Нарешті, ставиться питання про виключення із програми шкільної підготовки фізкультури як предмету. До чого ми ідемо? Країни інвалідів?!

Смерті на фізкультурі пояснили катастрофічним станом здоров’я школярів України. НАМН України оголосила про зростання захворюваності дітей шкільного віку за останні десять років майже на 27%. Причина летальних випадків на уроках фізкультури полягає насамперед у тому, що стан здоров'я українців — на межі катастрофи. За даними міжнародних організацій, якщо політика нашої держави і далі залишатиметься так само інертною, то до 2025 року (дані Світового банку) населення України скоротиться до 37 мільйонів, а згідно з прогнозом ООН до середини нинішнього століття в нашій країні проживатиме близько 26 мільйонів людей.

Так, якщо в першому класі вже налічується більше ніж 30% дітей, які мають хронічні захворювання, то до п'ятого класу їх кількість зростає до 50%, сягаючи в дев'ятому 64%. А загалом лише у 7% (!) українських школярів спостерігається задовільний функціональний стан організму. Вже у першому класі відхилення у стані опорно-рухового апарата мають 11% школярів, носоглотки — 25%, нервової системи — 30%, органів травлення — 30%, алергічні прояви зафіксовано у 25% дітей. З першого до дев'ятого класу частота зниження гостроти зору зростає у 1,5 разу (так звана хвороба відмінника), частота порушень постави — теж у 1,5, поширеність хвороб органів травлення — в 1,4, поширеність хвороб ендокринної системи — в 2,6 разу. Водночас лише 5% учнів зараховано до спеціальної медичної групи. Ще трагічнішими видаються дані Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМНУ.

Хто ж буде в майбутньому народжувати дітей, годувати сім’ї, захищати Вітчизну, розбудовувати державу? Як виправити дану ситуацію? Пригадується крилата фраза: «Немає нічого новішого – ніж давно забуте старе». Повернемось до радянського періоду розвитку медицини. Попри все там було багато хорошого, корисного і перевіреного практикою.

І так: 1. Режим. В ті часи по телебаченню о 2045 йшла програма «На добраніч діти», а о 700 по радіо - програма «На зарядку по порядку становись». Сон школяра не повинен бути меншим 10 годин (і це при тому, є що зараз шкільні програми набагато складніші тодішніх). Навіть в армії, здоровим воякам, які пройшли медичну комісію, передбачено восьмигодинний сон, і завжди в один і той же час.

2. Дієта. Молодому організмові, який росте, необхідні особливі інгредієнти в харчуванні: м'ясо (яловичина), де є незамінні амінокислоти, залізо (для відновлення червоних кров’яних кілець, які переносять кисень) а не вирощена на гормонах курятина, так названі «ножки буша» та сосиски з генетично модифікованої сої. Риба, але не та, яка вирощена в прісних водоймищах, а морська, яка містить фосфор, фтор, йод. Не секрет, що дефіцит фтору - призводить до виникнення карієсу зубів, фосфору – порушується структура кісток, йоду – викликає захворювання щитоподібної залози, розумовий розвиток (!), вітаміну Д – спричиняє порушення кальцієвого і фосфорного обміну. У колишньому СРСР по всіх громадських їдальнях, медичних установах, садочках і школах двічі на тиждень був рибний день. Такі напої, як чай і кава строго заперечувались у школах, використовувались компоти і напої з сухофруктів з обов’язковою вітамінізацією аскорбінкою.

3. Рухова активність. Робочий день починався з ранкової гімнастики. Перед заняттями в школі – п’ятнадцятихвилинна фізична розминка, в молодших класах двічі за урок п’ятихвилинна розминка для спини і рук. Уроки фізкультури двічі на тиждень. І це при тому, що дозвілля дітей це активні у фізичному відношенні ігри: «класики», «піджмурки», «вожатий подай піонера», гра з м’ячем – вибивалка. У літній період активність на свіжому повітрі: «Зірниця», піонерські табори. А зараз до 50% доби діти проводять за столами, комп’ютерами, переглядом телевізійних програм.

4. Заняття в школах. Раніше був чіткий контроль за навчальним робочим місцем. Ми нехтуємо вимогами до навчальної парти. Парти в класі підбирались під ріст дитини, (мал.1, 2.) відстань між стільцем і столом не дозволяла при виконанні читання чи писання надмірно згинати спину, не кажучи про її викривлення при сидінні. Нахил стола (15°) фізіологічний для читання чи писання – чого зараз не дотримується (рис.3.). В результаті чого псується зір, деформується шийний відділ хребта (сколіоз), а це викликає захворюванняь серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту та інших внутрішніх органів (мал. 4.). Проявляються вегето-судинні дистонії (ВСД) – нейрон-циркуляторної чи вегето-вісцеральної форм, а порушення кровообігу по внутрішнім шийним судинам (вертеброгенна залежність) – порушує забезпечення киснем і поживними речовинами структур мозку – виникають вегетативні кризи, що супроводжуються нападами втрати свідомості (обмороки). Інервація відмічена на (мал. 4.).

Що до розкладу занять – перші уроки інтелектуальні (математика, мова, фізика, хімія), наступні (географія, біологія) і останні (виробничі дисципліни, фізкультура).

Мал.2. Правильно. Мал.3. Неправильно.

Мал. 4. Забезпечення функції органів і систем спинним мозком

5. Профілактичні огляди і оздоровлення. Оцінка стану школяра повинна проводитись перед закінченням навчального року, для виявлення відхилень у розвитку і здоров'ї, щоби за літній період можна було оздоровити чи пролікувати учня без збитків для навчання, а перед навчальним періодом оцінити ефект оздоровлення і визначити об’єм можливих фізичних навантажень сформувати групи здоров’я. На рівні правових актів заборонити лікування дітей і школярів некомпетентними цілителями (самолікування та безпосередньо фармацевтичними працівниками, аптекарями), що призводить, як правило, до неповного видужання чи хронізації захворювання. Перукар повинен підстригати, продавець торгувати, а лікувати має право тільки лікар.

І, як кардіолог, хочу нагадати і попередити: індекс Руф’є вказує на фізичну підготовленість пацієнта, може використовуватись як контроль фізичного розвитку, тому що в ньому не закладені вікові і статеві відмінності різних вікових груп (таблиця 1), він базується на частоті серцевих скорочень що тісно корелює з захворюваннями дихальних шляхів, анемією, ожирінням, ВСД та іншими чинниками і захворюваннями. Інформативним для виявлення патології серця є вимір артеріального тиску, оцінка електрокардіографічного обстеження (ЕКГ), ехокардіографічного дослідження (УЗД серця). При наявності ВСД – реоенцефалографія, при порушенні ритму серця – Холтер-маніторінг.

Таблиця 1. Частота серцевих скорочень у дітей.

І на закінчення хочу нагадати – хронічних вогнищ інфекції (карієсу, декомпенсованого тонзиліту і аденоідіту), які є потенційною загрозою для серця і виникнення ревматичних захворювань в організмі не повинно бути. Кожний школяр повинен бути санованим (оздоровленим) стоматологом і ЛОР лікарем. Зараз ідуть канікули, є час подумати про здоров’я наших дітей, обстежити і пролікувати, щоби не довелось восени «кусати лікті». Не дай боже, «старій з косою» знову відвідати наші буковинські школи.

Леонід Швигар, лікар, дитячий кардіоревматолог, к.мед.н., доцент.