Збереження репродуктивного здоров’я жінки – необхідна складова розвитку перинатальної медицини

Збереження репродуктивного здоров’я жінки – необхідна складова розвитку перинатальної медицини


В.М. ЗАПОРОЖАН

д.мед.н., професор, академік НАМН України, віце-президент НАМН України, ректор Одеського національного медичного університету, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1


Наша країна має давні культурні традиції щодо формування дбайливого ставлення до вагітності, пологів та перебігу неонатального періоду, які завжди розвивались в контексті життя суспільства. Сьогодні народження дитини є вагомою подією не лише для родини, а й для громадськості. Тому такі традиції створюють цілий культурний пласт, що може називатися перинатальною культурою, а населення при цьому є носієм цієї культури.

Загальновідомо, що зародження життя та народження дитини – результат збалансованої діяльності багатьох систем та органів організму жінки. Відповідно практика супроводу реалізації репродуктивної функції має об’єднувати досягнення широкого спектра клінічних та базових дисциплін і наукових методологій, що динамічно розвиваються в усьому світі.

Сьогодні велика увага приділяється не лише генетичним факторам, які можуть негативно впливати на розвиток дитини в майбутньому, а й епігенетичним, зокрема шкідливому впливу ксенобіотиків, інших екологічних чинників, а також незбалансованому харчуванню, гіповітамінозу, розповсюдженості шкідливих звичок тощо.

Разом із тим доведено, що перинатальне здоров’я плода та новонародженого залежить в першу чергу від зваженого ставлення до стану власного здоров’я майбутньої матері. Адже виношування та народження дитини є запрограмованим біологічним процесом, який закладено в саму природу існування та розвитку свідомості людини. Крім того, здоров’я матері та здоров’я майбутньої дитини визначається адекватністю спілкування зі спеціалістами, ступенем відповідальності жінки у виконанні медико-профілактичних рекомендацій, зокрема, якщо йдеться про наявність у неї факторів ризику розвитку тяжких перинатальних ускладнень.

З огляду на це слід зауважити, що надання висококваліфікованої перинатальної допомоги в медичних установах вищого рівня акредитації обов’язково має включати різні аспекти перинатальної психології, аналіз медико-соціальних факторів, що впливають на показники перинатальної захворюваності та смертності, особливо з етапу передгравідарного консультування та підготовки жінки до вагітності.

Структура соматичної захворюваності жіночого населення в Україні відображає світові тенденції

і свідчить про значне зростання такої патології, як метаболічний синдром, цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози. Це зумовлює невпинний розвиток репродуктивної ендокринології в нашій державі, здобутки якої спрямовані на поліпшення репродуктивного потенціалу, запобігання виникненню репродуктивних втрат і негативних перинатальних наслідків для дитини. За таких обставин необхідними є створення мультидисциплінарної команди науковців і лікарів відповідного фаху, постійний обмін досвідом у рамках проведення науково-практичних семінарів, конференцій та інших заходів, розвиток міжнародного наукового і практичного співробітництва.

У даний час, коли керівництво держави проводить низку серйозних реформ у сфері охорони здоров’я, перш за все реформування перинатальної служби в Україні, необхідним є об’єднання зусиль академічної та вузівської науки, спеціалістів з організації охорони здоров’я, громадських організацій, засобів масової інформації, спрямованих на подолання складної демографічної ситуації в країні.